18.07.2022 р. АПД провів інформаційно-дискусійний захід на тему «Підхід до системи державної підтримки сільського господарства України – пропозиції з урахуванням міжнародного досвіду». На зустрічі, у якій взяло участь понад 70 представників Міністерства, органів місцевого самоврядування, фахових асоціацій, наукових установ та незалежних експертів галузі було представлено «Огляд поточного стану системи/програм державної підтримки у сільському господарстві. Зміни під час воєнного стану. Пропозиції щодо розвитку після закінчення війни», підготовлені незалежною експерткою, Світланою Павленко та коментар, пропозиції та доповнення до системи/програм державної підтримки з окресленням можливостей для України під час та після війни, підготовлений Томасом Херцфельдом, Лейбніц-Інститут аграрного розвитку в країнах з перехідною економікою (ІАМО).

Пані Павленко окреслила основні напрямки державної підтримки в 2021 році, зазначивши, що з початку війни в 2022 році кошти, передбачені для держпідтримки було переведено до резервного фонду, а фактично єдиним діючим напрямком підтримки залишилася програма по отриманню доступу до здешевлених кредитів. Для визначення думки аграріїв щодо актуальних напрямків та дієвості програм підтримки в рамках дослідження пані Павленко було проведено невелике опитування сере аграрних товаровиробників в різних регіонах України та за підприємствами різних форм та розмірів. Так, більша частина опитаних стикалася з певними складнощами в отриманні державних коштів. Серед основних причин, що зумовили проблеми в отриманні підтримки опитані зазначили бюрократичні перешкоди та неповну інформацію щодо способів отримання. Крім того, близько половини опитаних бачать доцільність в запровадженні прямої субсидії на одиницю продукції або на 1 га після завершення воєнних дій. Натомість під час воєнного стану актуальними є такі напрямки, як: часткове відшкодування вартості насіннєвого матеріалу, часткове відшкодування вартості малої сільськогосподарської техніки іноземного виробництва та підтримка тепличного господарства, виробництва у відкритому ґрунті овочевих культур певних позицій (морква, томати, перець). Після закінчення війни, на думку опитаних аграріїв, цікавим стане: підтримка виробництва біопалива, компенсація переробникам продукції тваринництва витрат, понесених при впровадженні систем безпечності харчової продукції, компенсація за страхові платежі та держзамовлення на основні групи продуктів харчування. Говорячи про пропозиції, експертка відмітила зокрема потребу у впровадженні належної системи аналізу та прогнозу розрахунків видатків державного бюджету, які спрямовуються на підтримку аграріїв; можливість запровадження автоматичної щорічної суми дотацій та субсидій без подальшого внесення змін до Порядків використання коштів; визначення підходів до підтримки новостворених підприємств шляхом надання їм дотації на 1 га; встановлення пільгового оподаткування суб’єктів, які мають обробітку до 100 га; а також розробку та впровадження комплексної системи інформування сільгоспвиробників про можливість участі у державних програмах підтримки та про зміни у державній аграрній та податковій політиці, а також у сфері земельних відносин. «Важливу роль у відповідному наданні такої інформації, а також консультуванні аграріїв з інших питань державної підтримки могли б взяти на себе відповідні експерти на рівні територіальних громад», відмітила пані Павленко.

В своєму коментарі, Томас Херцфельд з ІАМО, окреслив структуру аграрно-політичного інструментарію відносно підтримки аграрний товаровиробників. Він відмітив важливість короткострокових втручань, зокрема з метою збереження аграрного виробництва, включаючи збут та забезпечення продуктами харчування. Для досягнення цієї цілі можуть бути використані такі інструменти, як: пом’якшення адміністративних регулювань, спрощення оподаткування, запровадження певних виключень та тимчасові втручання у ринок. «Визначення та встановлення пріоритетних цілей у демократичному процесі з урахуванням стійкості та сталості, як ключових тем, має характеризувати актуальну аграрну політику», наголосив експерт. При цьому не можна забувати про встановлення відповідних рамкових умов для забезпечення привабливості сектору для інвестицій. Важливо вивчати уроки попередніх ініціатив з відновлення. Так, пан Херцфельд навів приклади Європейської програми відновлення (План Маршала, 1948-51 рр.) та Інвестиційної програми Західних Балкан. Він зазначив, що для України наразі буде характерною висока потреба у фінансах з одночасно дедалі вужчими фінансовими можливостями через ведення воєнних дій та часткову втрату виробництва і податкових надходжень. Тож правильне визначення стратегічних цілей аграрної політики дозволить більш ефективно використати обмежені ресурси.

Підводячи підсумок, виконуюча обов’язки керівника проєкту АПД та модераторка заходу, Марія Ярошко, відмітила важливість врахування думки аграріїв при подальшому розвитку напрямків та програм підтримки в аграрному секторі. Вона також додала, що «залучення підходів стійкості та сталості в цілях аграрної політики має допомогти подолати тривалий і складний процес прийняття Acquis communautaire та сприятиме просуванню євроінтеграційних процесів в Україні, а залучення місцевих громад до поширення актуальної інформації щодо підтримки та відповідних регуляторних змін в секторі дозволить підвищити ефективність програм та значно покращити реалізацію агрополітичних заходів на локальному рівні».

Джерело: АПД; Фото: АПД; Дата: 18.07.2022