На дану тему, за підтримки Німецько-українського агрополітичного діалогу (APD), 30.03.2015 у Посольстві Федеративної Республіки Німеччина у Києві відбувся круглий стіл,

у якому взяли участь високопоставлені представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства освіти і науки України, галузі аграрних наук та освіти, а також представники бізнесу сільськогосподарського сектору.

Посол Німеччини в Україні, д-р Крістоф Вайль, сказав вступне слово, в якому він наголосив на значенні науки для відкриття широкозастосовуваного потенціалу аграрного сектору України. «Німеччина поділяє з Україною власний досвід у сфері формування науково-дослідницького середовища в аграрній галузі». Пан Володимир Лапа, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, подякував за оперативну розробку аналітичного звіту стосовно досвіду розвитку аграрних наук у Німеччині, а також за організацію круглого столу. Він наголосив на тому, що науково-дослідний потенціал галузі сільського господарства формується не лише Національною академією аграрних наук України (НААН); усі науково-дослідні структури аграрної галузі повинні бути враховані при розробці реформ. Д-р Фолькер Зассе, керівник проекту APD, запросив усіх учасників до конструктивної дискусії. «У процесі реформування обов’язково будуть «переможці» й «ті, що програли»; важливим залишається загальний результат від внеску у сталий розвиток аграрного сектору».

Президент НААН та член Академії Ярослав Гадзало підкреслив у своїй промові історичне та актуальне значення НААН не тільки у науково-дослідній практиці, а і при виробництві нішевих продуктів, і зауважив щодо соціального вкладу Академії у розвиток сільських територій. Він нагадав також і про минулі реформи, на які НААН вже виділяла значні виробничі та науково-дослідні ресурси. Віце-президент НААН та член Академії Валерій Жук зазначив стосовно потенційних труднощів перенесення іноземного досвіду на реалії сільськогосподарських наук України. Він також описав основний підхід до реформування НААН, який, зокрема, ґрунтується на подальшому фінансуванні наукових досліджень без залучення у це виробничих структур НААН проте передбачає реорганізацію частини сільськогосподарських виробничих структур Академії. Також, внутрішній аудит повинен підвищити ефективність науково-дослідних інститутів НААН. Крім того, НААН є відкритою для застосування міжнародного досвіду. На думку пана Жука, задля інтенсифікації співпраці між НААН і бізнесом повинні бути сформовані відповідні правові рамкові умови, зокрема, стосовно незалежного створення науково-дослідних програм.

Пан професор д-р Петер Тіллак, німецький експерт APD, свого часу був залучений у важливі місії трансформаційних процесів науково-дослідницького середовища аграрних наук після возз'єднання Німеччини. У рамках круглого столу він презентував результати власного аналітичного дослідження «Реструктуризація Академії сільськогосподарських наук НДР – варіанти реформування системи аграрної науки в Україні». Особливого резонансу набули його пропозиції стосовно підвищення ефективності аграрних досліджень в Україні, серед яких були, зокрема, здійснення зовнішнього аудиту Громадською вченою радою та посилення фінансування за рахунок залучення додаткових коштів. Держава повинна фінансувати лише ті наукові дослідження аграрної галузі, які не можуть бути профінансовані з коштів бізнесу або за рахунок інших спонсорів.

Присутні депутати Верховної Ради приєдналися до дискусії. Вони підкреслили важливість «відкритості» НААН відносно міжнародної та європейської спільнот. Зважаючи на присутніх представників галузі аграрних наук, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко зазначив: «Перед вами – європейський досвід. Він вимагає визнання та впровадження в Україні». Заступник Голови Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Вадим Івченко порушив питання інтенсивної співпраці з Парламентом у даному аспекті. Він посилався на елемент спільності у питаннях торгівлі між усіма стейкхолдерами. Велика кількість депутатів були готові до розробки нових законодавчих ініціатив, також у галузі формування ефективних науково-дослідних структур сільськогосподарської галузі.

Віце-президент НААН та член Академії Максим Мельничук далі зазначив, що в рамках реформ повинна бути впроваджена модель фінансування наукових досліджень, орієнтована на ефективність (за допомогою міжнародних фондів, державного бюджету, фінансування окремих проектів тощо). Він також наголосив на соціальному аспекті реформ: «Реформи повинні бути імплементовані спільними зусиллями людей, які залучені у сектор, і яких ці реформи стосуються напряму». Пані Ірина Тихомирова, керівник робочої групи науки, освіти та інновацій проекту «Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 роки», інформувала присутніх стосовно процесу розробки вище названої Стратегії, зокрема, стосовно результатів реформування аграрної науки. Вона закликала учасників круглого столу взяти активну участь у подальшому процесі розробки Стратегії. Пані Тетяна Іщенко, виконувач обов`язків директора державної установи «Науково-методичний центр інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів «Агроосвіта», дискутувала щодо поділу наукових завдань між науково-дослідними інститутами та ВНЗ. Далі заступник Голови Ради Земельної спілки України Андрій Мартин поінформував присутніх стосовно максимізації ефективності НААН. Він запропонував відокремити всі наявні активи НААН у спеціальний трастовий фонд НААН для того, щоб фінансово розмежувати виробничі та науково-дослідні структури Академії один від одного.

Учасники круглого столу були єдині щодо того, що реформи галузі аграрних досліджень України повинні бути прозорими і довгостроковими, та впроваджуватись спільно з тими, кого ці реформи безпосередньо стосуються. Крім цього, починати їх впроваджувати потрібно якнайшвидше.

Джерело: АПД. Фото: АПД. Дата: 30.03.2015