Поточна ситуація в українському аграрному секторі
Коментар експерта АПД др. Гайнца Штрубенхофа
1. Яким буде врожай в Україні цього року? Якою буде урожайність - високою чи низькою?
Погодні умови навесні були сприятливі. Незважаючи на падіння інтенсивності виробництва через ціновий розрив, перспективи врожаю не такі вже й погані. Хоча рекордних показників 2021 року (100 млн. тонн зернових та олійних) досягти не вдасться, загальний урожай учасники ринку оцінюють як задовільний на рівні близько 65 млн. тонн зернових та олійних. Внутрішній попит не перевищить 30 млн. тонн, тому близько 35 млн. тонн доведеться експортувати. Це приблизно 3 млн. тонн на місяць. Загалом кількість зернових зменшується, а кількість олійних залишається незмінною. Урожай ріпаку досяг навіть рівня минулого року.
2. Росія скасувала зернову угоду. Що робити з урожаєм? Яким чином тепер можливо експортувати зерно?
Викликає занепокоєння розірвання російською стороною зернової угоди. На даний момент неможливо передбачити, як все буде відбуватися далі. Порти на румунському кордоні (Ізмаїл, Лені) і румунський порт Констанца зараз є вирішальними для експорту. Проте «коридори солідарності» через західний кордон залізницею та вантажівками залишаються не менш важливими. Навіть попри фермерські протести в Польщі та Румунії проти імпорту українського зерна, транзит до європейських морських портів у галузях комбікормової промисловості, біодизельної промисловості та харчової економіки в ЄС, які вимагають українського зерна та олійних культур, швидше за все, триватиме. Вирішальним тут є прикордонний контроль, який робить і без того дорогий автомобільний та залізничний транспорт ще дорожчим.
Найважливішими імпортерами є азіатські країни, особливо Китай, арабські країни, особливо Єгипет, країни Африки, а також країни ЄС, які імпортують фуражне зерно та насіння олійних культур.
3. Як цей розвиток подій може вплинути на німецьких фермерів (наприклад, з точки зору ціни)?
Зернова угода має певний сигнальний ефект, але стрибки цін дуже відрізняються від тих, що спостерігалися на початку війни. Проблеми тепер мають ціновий вираз. Ціни в Німеччині значно більше залежать від світових ринків, ніж від українського експорту до ЄС. Прогноз погоди, прогнози врожаю, об’єм запасів тощо відіграють важливу роль. Але якщо, крім проблем з українським експортом, через погоду будуть неврожаї у важливій експортній країні, ціни, можливо, знову підуть угору.
ЄС є нетто-імпортером олійних культур і рослинних олій. Щодо зернових, то імпортуються переважно фуражні, а експортуються хлібні. Підсумовуючи, можна сказати, що для німецьких фермерів, які виробляють якісну продукцію, український імпорт є менш значущим, ніж ситуація на світовому ринку.